Вперше ЄС запровадив схему енергетичного маркування в 1995 році. Вона була розроблена для надання точної, впізнаваної та порівнянної інформації про побутові товари щодо споживання енергії, і вона вважається одним із рушіїв технічного прогресу в побутовій техніці. Законодавчою вимогою є розміщення цієї наклейки на приладі, у торгових точках та на веб-сайтах.
Протягом багатьох років постійне вдосконалення енергозберігаючих технологій піднімало великі побутові прилади на вершину шкали оцінок, від А до А +++. Однак це обмежує будь-який подальший прогрес у технології.
Щоб забезпечити розрив між цими енергетичними класами, необхідно "масштабувати", і це призвело до нового енергетичного ярлика з новими критеріями вимірювання.
Нова енергетична марка забезпечить достатньо місця в галузі для прогресу та дозволить споживачам порівняти товари набагато легше.